Стратегія: від філософії до щоденної практики

Олексій Тимофєєв
Олексій Тимофєєв
Співзасновник і топ-менеджер американської компанії Trident Acquisitions Corp., екс-СЕО «Смарт-Холдинг»

Багато компаній де-факто відмовляються від стратегічного планування, аргументуючи це тим, що скласти реалістичний план розвитку в умовах нестабільного ринку неможливо. Парадоксально, але саме стратегія при її правильному розумінні допомагає впоратися зі складністю бізнес-реалій і непередбачуваністю зовнішніх обставин.

Від чого залежить якість і дієвість стратегії, з чого вона складається і чому «відсутність стратегії» — це теж, по суті, стратегія.

Що таке стратегія?

Стратегія, як часто можна прочитати в тематичній літературі, — предмет досить абстрактний, туманний і не підлягає чіткому структуруванню. Я з таким підходом не згоден. Туманним може бути хіба що наше розуміння цього предмета, і ми це зараз виправимо — дамо стратегії робоче визначення.

З моєї точки зору, стратегія — це системна модель розвитку компанії, яка включає в себе як мінімум такі модулі (або підсистеми), як постановка цілей, планування і реалізація (execution). Саме таке визначення допомагає мені працювати з цим інструментом, пояснювати стратегію іншим і в цілому зробити її способом мислення і взаємин з бізнесом і середовищем.

життя «без стратегії» — це, по суті, теж варіант стратегії

Оскільки стратегія — це система, то вона має кілька властивостей, які є наслідком системності. Вони визначають її ключові характеристики і зникають, якщо розібрати її на частини. Я виділю для наших цілей такі властивості: цілісність (зв’язок елементів), емерджентність (ситуація, коли з суми елементів виникає нова якість), цілеспрямованість (у стратегії завжди є вектор) і динаміка (сенс стратегії — розвиток і рух).

Чи можна взагалі жити без стратегії? І так, і ні. Можна думати, що стратегії у тебе не існує. Але життя «без стратегії» — це, по суті, теж варіант стратегії, яку можна назвати опортуністичною, при якій ти відмовляєшся від довгострокового планування і проактивного моделювання, робиш себе максимально гнучким і реактивним.

Складові стратегії

Основні й рівноправні складові стратегії — це постановка цілей, планування і execution. Єдність складових визначає майбутній результат.

1. Постановка цілей

Постановка цілей — це синтез ідеї бізнесу, бачення бізнесу і стратегічного аналізу. 

Ідея бізнесу. У моєму розумінні ідея бізнесу — це квінтесенція стратегії, це формула: ємна, коротка, ясна, світить яскраво і звучить цікаво. Вона має бути новою та оригінальною, драйвити бізнес. Ідея відповідає на питання «навіщо?», яке рано чи пізно виникає в будь-якій компанії. Підкреслюю — не продукту, а саме бізнесу.

Навіщо потрібен цей бізнес в галузі, навіщо він потрібен в економіці, в чому його нова цінність і унікальність? Ці питання є типовими для оцінки продукту, але починати їх ставити потрібно з верхнього рівня.

Відсутність ідеї бізнесу на практиці неможливо компенсувати: будь-які спроби «перезавантажитися», переписати бізнес-план, найняти новий менеджмент, впровадити інновації у виробництво просто не спрацюють. Або будуть вести до підтримання існування. Але ж ми всі хочемо зростання і драйву, а драйв дають ідеї.

Бачення бізнесу. Це зрозуміла для всіх річ: по суті, образ майбутнього.

Стратегічний аналіз. Це ступінь максимальної деталізації картини, добре відпрацьована дисципліна і маса управлінських інструментів.

Логічним матеріальним результатом цього етапу має стати дерево цілей бізнесу, яке виростає з сильної ідеї та ясного бачення. Спирається на якісний стратегічний аналіз галузі, значущих для вас макропараметрів, трендів, можливостей розвитку, ризиків, ресурсів і т. д.

2. Планування

Планування — це вибудовування сценаріїв досягнення мети, розгортання ідеї, бачення, дерева цілей на осі часу. Планування — це етап моделювання за принципом інтелектуальної гри і методології: побудова ринкових і фінансових моделей і сценаріїв.

3. Execution

Execution — це вже сам бізнес, його реалізація в процесах і проектах.

Прийнято вважати, що виконання стратегії — це сфера операційного та проектного менеджменту. Це так, але тільки частково. Ефективність виконання стратегії багато в чому програмується на попередніх етапах. Не буває хороших стратегій, які погано виконуються.

мало хто в компанії думає про бізнес так багато, як власник

Тому треба пам’ятати, що стратегія як система — це не поїзд, у якому послідовно їдуть вагони. Займаючись постановкою цілей, ми вже заглядаємо і в область планування, і в область виконання. Ми створюємо цілісну картину, в якій неможливо ізолювати елементи один від одного. А після того, як бізнес зробив перший крок, ці модулі стратегії взаємно впливають один на одного постійно.

Кому потрібна стратегія в тому вигляді, який я описав? Вона точно необхідна компаніям, які ростуть і масштабуються, але допоможе і малому бізнесу.

Хто носій стратегії? Хто за неї відповідає? Об’єктивно — вся компанія. Вона в тій чи іншій частині присутня в усій структурі. Але мало хто в компанії думає про бізнес так багато, як власник. Цю кількість треба переводити в якість. Тому залученість власника і/або головного керівника та його стратегічне мислення дуже важливі для побудови стратегічної моделі бізнесу.

Якісна стратегія

Стратегія — це інтелектуальна модель, і її якість визначається мисленням, методологією прийняття рішень.

Decision making — це розділ критичного мислення, ключовий для керівника. Ухвалення повсякденних і глобальних рішень — це метанавичка, над якою важливо постійно працювати. Якщо хочете підвищити свій рівень стратегічності, то читайте більше книг з критичного мислення і прийняття рішень, — це завантажує вашу дефолт-систему мозку якісним контентом і позитивно впливає у всіх випадках, коли вам потрібно мислити раціонально.

Головна стратегічна компетенція, якщо говорити про її інтелектуальні сторони, — здатність будувати повні, достатні для отримання релевантних результатів моделі реальності (бізнес-сценарії, в яких враховані факти, прогнози, ймовірно, можливості та ризики).

Якщо стратегія на етапі execution спотикається об культуру, то ця стратегія написана не для вас.

Чому стратегія не спрацьовує?

На цю тему є багато теорії (література) і ще більше практики. Списки факторів є на будь-який смак.

Наприклад, часто звучить такий фактор опору, як корпоративна культура. Але ж в основі кожної соціальної системи лежить глибокий шар культури. Це аксіома. Людина розумна досі не перетворилася на людину економічну або корпоративну, психіка і процеси мислення у людей працюють схоже в усіх сферах. Якщо стратегія на етапі execution спотикається об культуру, то ця стратегія написана не для вас.

Не можна писати стратегію, не вважаючи на тих, хто її буде реалізовувати

Стратегічна модель припускає, що на етапі опрацювання системної моделі враховуються і культурні фактори. Не потрібно просувати стратегію, яка банально не підходить компанії. Фактор культури потрібно оцінювати, як один із відправних. Ще один ключовий фактор — це talent pool, або доступність людей для реалізації стратегії.

Не можна писати стратегію, не зважаючи на тих, хто її буде реалізовувати, треба спочатку враховувати психологічний і професійний профіль учасників, щоб потім не казати, що «працювати нікому».

Абстрактних «хороших стратегій» не буває взагалі. Це не літературний твір, а сценарій для реалізації. На фазі execution завжди чітко видно, хороший він чи поганий. Якщо execution хронічно кульгає, це означає, що стратегія пропрацьована не найкращим чином. Як це виправляти — тема окремої розмови.

Стати автором блогу Executives