Лідер і його плем’я. 5 стадій розвитку групи

Андрій Рождественський
Андрій Рождественський
виконавчий директор Центру лідерства УКУ, викладач LvBS
Icon made by Freepik from www.flaticon.com

Організації — це «країни, що складаються з містечок». У кожному містечку є багато людей: від шахраїв до шерифів. І хоч люди в містечках різні, їхні ролі схожі. У книзі «Племінне лідерство» («Tribal Leadership: Leveraging Natural Groups to Build a Thriving Organization Paperback», Dave Logan) Дейв Лоґан, Джон Кінґ та Гейлі Фішер-Райт називають ці містечка племенами

Ми племінні за своєю природою, і наші племена можуть бути різними: футбольні фанати, професійна діяльність, належність до організацій. І таке тяжіння до об’єднання глибоко вкорінене в нашу сутність — як вид ми прагнемо належати до групи та з нею ідентифікуватись. Племена складаються із груп людей від 20 до 150 осіб. Плем’я може бути дуже неефективне або дуже ефективне. Це залежить від стадії розвитку племені та від лідера племені.

Стадії розвитку племен

На першому рівні (ставлення «Життя відстій») група зневажає закони соціуму й навіть життя людини. Як правило, принципами першого рівня керуються злочинні угруповання, неорганізовані групи в гетто, пірати або деякі військові підрозділи з неправильним управлінням.

Групи на другому рівні («Моє життя — відстій») відчувають апатію, зневіру, знецінюють власне життя. Це люди, які «відсиджують» години на роботі, скаржаться та шукають винних, говорять про зраду. 

Представники третього рівня («Я крутий, а ти не дуже») сконцентровані на собі та на індивідуальному успіхові, тому всередині групи середовище дуже конкурентне. 

Четвертий рівень («Ми круті, а вони не дуже») — у групі панує партнерство, вона продуктивна, кожен вміє поступитись своїм его, щоб працювати на спільну мету.

П’ятий рівень («Життя прекрасне») — або глобальне лідерство — група ні з ким не конкурує, а «просто» змінює світ. Вони створюють речі, про які ніхто не мріяв, і часто є надзвичайно успішними.

Одне із завдань лідера — це пришвидшувати процес переходу групи з однієї стадії на іншу, паралельно захищаючи плем’я. Розгляньмо докладніше, як лідер допомагає групам переходити на наступний рівень.

Приєднуйтеся до закритої facebook-групи управлінців

Перший рівень: «Життя — відстій»

На першому рівні група зневажає закони соціуму й навіть життя людини. Звучить жорстоко та неправдоподібно? Хіба можуть люди сприймати життя іншої людини за розмінну монету? Що ж, дослідження свідчать, що жорстокість є частиною кожного з нас, навіть найдобрішої людини. Кожний із нас має тінь, згідно з Карлом Юнгом, психоаналітиком та психіатром.

Наприклад, у книзі «Звичайні хлопці» («Ordinary men», Christopher R. Browning) йдеться про німецьких поліцейських, яких під час Другої світової війни відправили служити в Польщу. Вони були не службовцями фашистського карального охоронного органу, а звичайними 30-40-річними чоловіками, які мали родини і хорошу роботу. А в Польщі одним з основних завдань було знищувати євреїв, вбивати невинних людей.

Поліцейським це давалось складно: на фізичному рівні тіло відмовлялось від роботи, вони блювали та мали судоми. Але продовжували все це робити. Чому? Тому що це група, а в групі не прийнято підводити своїх. І от нормальний поліцейський підрозділ опускається до підрозділу першого рівня через злочинні накази їхнього лідера.

Як перевести групу на другий рівень?

Наприклад, розгляньмо країну після громадянської війни — всюди розруха, зневіра, безлад, злочинність. Лідерові важливо «перетягнути» більшість людей хоча б на другий рівень. Другий рівень — це коли «Моє життя — відстій», люди відчувають апатію, зневіру, знецінюють власне життя, шукають винних, говорять про зраду, але не будуть нікого вбивати.

Більшість людей в Україні, на жаль, перебувала на другому рівні (дослідження у рамках цієї концепції в нашій країні не проводили, тому точних цифр немає, але, думаю, не менше 50 % ринку праці). І це до кризи та пандемії, які можуть відкинути наших співвітчизників на перший рівень.

Як перейти з другого на третій рівень?

Важливо пам’ятати, що якщо людина перебуває на межі виживання, то треба бути дуже розвиненою духовно особистістю, щоб думати про високі речі. Таких людей дуже мало, проте їх важливо знайти. Далі вам як лідерові потрібно почати говорити з ними мовою третього рівня.

Наприклад: «Я думаю, ти маєш задатки лідера. Думаю, що ти здатний багато що тут змінити». Якщо ви вибрали правильну людину, то врешті-решт вона роззирнеться і скаже: «Ти маєш слушність: я можу і я — молодець, а ця ситуація — відстій». Ви перемістили цю людину на третій рівень. Відтак ця людина робить те саме для когось іншого.

Важливо також на інституційному рівні підтримувати конкуренцію, наприклад, коли вводять принцип «гроші ходять за пацієнтом / учнем», то це правильний крок. Чи варто з цього починати? Однозначно. Це не працюватиме ефективно весь час, потрібно буде змінюватися, щоб не замкнутися (про це згодом). Але для початку — це дуже добре.

Третій рівень. Переваги та ризики конкуренції

Висока конкуренція притаманна третьому рівню, представники якого сконцентровані на собі та на індивідуальному успіхові. Риторика членів команди на цьому етапі «Я — чудовий, а ти — ні». Внутрішня конкуренція буде основною рушійною силою цієї організації. І в більшості корпорацій внутрішня конкуренція — це серйозний інструмент управління та мотивації. 

Проте є й інша сторона конкуренції. Уявімо, що в лікарні працюють п’ятеро талановитих лікарів, які між собою конкурують. При цьому лікарня досягає хороших результатів і пацієнти задоволені. Однак організація не може досягнути значно кращих результатів через цю конкуренцію. Чому?

Бо в людей на третьому рівні головна мета — це «покрасуватися», вивищитися, а не створити продукт, з яким вони б конкурували з іншими лікарнями чи який би змінив світ. Багато американських лікарень й університетів зупинились саме на третьому рівні, законсервувались.

Як перейти з третього рівня на четвертий? 

На четвертому рівні у групі панує партнерство, вона продуктивна, учасники групи вміють поступитись своїм его, щоб працювати на спільну мету. Щоб перейти з третьої стадії до четвертої, спочатку з’ясуйте, що саме кожна людина з групи цінує, ставлячи низку відкритих запитань. А потім, відштовхуючись від спільних цінностей, починайте творити спільні ініціативи.

Також важливо унеможливити успіх людей без партнерства з кимось іншим. Лідер четвертого рівня намагається об’єднати людей зі спільними цінностями. І тоді успіх — це вже не про «я», а про «нас». Тепер «ми — чудові».

Читайте Нотатки СЕО в Telegram

Кейс. Як «перетягнути» групу з третього на четвертий рівень.

У фільмі «Диво» (Miracle, 2004) йдеться про хокейну команду США, яку зібрали для того, щоб конкурувати зі збірною Радянського Союзу на Олімпійських іграх. Зібрали її зі студентів різних університетів. Проте ці університетські команди між собою конкурували так, що під час змагань траплялись навіть бійки.

Мудрий тренер використовував дуже цікавий інструментарій, зокрема він запитував кожного з них: «Розкажи щось про себе». А гравець відповідав: «Звуть мене так-то, граю за такий-то університет». І тренер їх «ламав» доти, аж вони почали казати: «Я такий-то, граю за збірну Сполучених Штатів Америки». Тренер наголошував: те, що написано у них на грудях (емблема команди), значно важливіше за те, що у них написано на спині (прізвище гравця).

Також він вигнав купу «зірок». Олімпійський комітет був вражений: «Що таке? Ти чому стільки гравців «бортонув»?!». А тренер відповів: «Мені не потрібні в команді «зірки», мені потрібна зіркова команда».

Набагато простіше зосередитись на конкуренті, ніж на тому, як виражати спільні цінності.

Глобальне лідерство

На п’ятому рівні група ні з ким не конкурує, а «просто» змінює світ. Групи на п’ятій стадії можуть досягти речей, немислимих для груп, які просто прагнуть перевершити конкурентів. Вони кажуть: «Зробімо це, все можливо, і це змінить світ».

Принципами п’ятого рівня керуються деякі підрозділи Facebook, Amazon та інших топових інноваційних компаній.

Наприклад, щоби створити iPhone, ви маєте бути на п’ятому рівні: співпрацювати з іншими, відкривати світ і шаленіти від того, що пропонує світ з його викликами, емоційно заряджатись від відчуття нерозуміння, що буде завтра, від відчуття нестабільності світу.

Якщо ви починаєте цим надихатися і дарувати людям щастя, то ви перебуваєте на п’ятому рівні й можете створювати продукти, які будуть інноваційними, революційними, зможете займати перші місця. На четвертому рівні вам буде цілком достатньо триматися в першій трійці, час до часу виходячи на перше місце. 

Чому так складно втриматись на п’ятому рівні? Тому що набагато простіше зосередитись на конкуренті, ніж на тому, як виражати спільні цінності. 

Роль лідера на п’ятому рівні

Сучасний світ настільки складний, що одна людина не може ухвалювати рішень, має бути колегіальність. Тому завдання лідера чи лідерки в цій парадигмі — навчити людей розв’язувати проблеми, ухвалювати рішення і змінюватись на краще без авторитарної присутності лідера. 

Лідеру важливо повертати людей до критичного мислення, ініціювати розгляд та обговорення ситуацій.

Бліц. Кризове лідерство

(за матеріалом Львівської бізнес-школи)

Управляйте своїм ставленням

Важливо, щоб ви вважали будь-яку кризу моментом лідерства. Проблема — це не лише перепона, але й можливість.

Ухвалюйте рішення

Під час кризи ви не завжди матимете час чи інформацію, щоб ухвалити зважене рішення. Проте все одно ухвалюйте, адже неправильне рішення — це краще, ніж відсутність рішення (ну і відсутність рішення — це теж рішення не приймати рішення, зняти з себе відповідальність).

В усіх випадках коли маєте час на роздуми, використовуйте його для того, щоб шукати необхідні дані та аналізувати їх. Збирайте експертні групи.

Практикуйте мистецтво маленьких кроків

Під час кризи часто наші стратегії перестають спрацьовувати, а довготермінові плани стають неактуальними. Тому варто спитати себе: Який мій наступний правильний крок? Крок за кроком і ви вийдете із кризи переможцем.

Станьте сильним лідером

Люди у кризовій ситуації відчувають страх, стрес та дискомфорт через нерозуміння того, що буде завтра. Тому їм потрібен сильний лідер, тобто той, хто ухвалюватиме остаточні рішення та братиме більше відповідальності. Але сильний лідер не є диктатором, тобто він / вона не відкидатиме колегіальності, групових обговорень та командної роботи.

Якщо є необхідність — відновіть ієрархічну структуру. Також під час кризи варто призначити конкретних людей відповідальними за конкретні процеси.

І водночас не забувайте про створення робочих груп поза ієрархією, що будуть аналізувати ризики та випрацьовувати рішення за такими напрямами: ланцюжок поставок, залучення клієнтів, безпека персоналу, фінанси.

Керуйте оптимізмом ваших працівників

З одного боку, важливо дотримуватись золотої середини: не дозволяти людям впадати у відчай («У нас нічого не вийде», «Ми збанкрутуємо»), а з іншого — стежити, щоб команда не вдягала рожевих окулярів і безпідставно не сподівалась, що все буде добре.

Лідеру важливо повертати людей до критичного мислення, ініціювати розгляд та обговорення ситуацій.

Стати автором блогу Executives

CEO Club Ukraine

закритий бізнес-клуб
для ceo та власників