Культурні відмінності: як контекст може завадити співпраці

Деніел Льюїс
Деніел Льюїс
CEO Bright Leadership Ltd.

Що таке культура?

Культура — це наші думки, ролі, ставлення, цінності тощо. Це спосіб, у який ми спілкуємось, ведемо бізнес та бачимо світ. Наприклад, в одній культурі корова – це насамперед шкіра, в іншій — це божество, а ще в іншій — вечеря. Кожна культура — унікальна і має свій набір аспектів, які відрізняють її від інших культур.

Коли йдеться про культуру, то важливо додати:

  1. Є не лише національна культура, але й професійна. Скажімо, є українська культура, але також і культура сфери ІТ, фармацевтики, агросектору тощо. 
  2. Кожне покоління прагне кинути виклик культурі своїх батьків. Проте навіть якщо хтось вважає, що не відповідає типовому культурному профілю своєї країни, у стресових ситуаціях ця людина може легко повернутися до своєї оригінальної культури, бо вона «вшита в її ідентичність».
  3. Даючи визначення поняттю «культура», ми маємо на увазі певні характеристики, яким відповідає більшість людей. Але завжди знайдуться такі, які є поза загальною тенденцією. Ви напевно вважаєте англійців дуже ввічливими, але я знайомий з неймовірно зарозумілими співвітчизниками.

Вісім аспектів культури

Ерін Меєр у своїй книзі «Культурна мапа» (Erin Meyer «The Culture Map») визначила вісім аспектів культури:

  1. Комунікація
  2. Оцінка
  3. Переконування
  4. Управління
  5. Ухвалення рішень
  6. Довіра
  7. Незгода
  8. Планування

Усі ці аспекти відображають як ми співпрацюємо з людьми, які обіймають інше місце на культурній мапі. Поговорімо детальніше про ці аспекти культури.

Комунікація

Меєр визначає два комунікаційні стилі — з низьким і високим контекстом.

Низький контекст. Комунікацію вважають успішною, якщо вона точна, проста і зрозуміла. Якщо говорять те, що думають. Країни з таким стилем спілкування переважно мультикультурні або мають коротку історію.

Високий контекст. Комунікація зазвичай є складною та багаторівневою. Потрібно читати між рядків, повідомлення нечітко висловлені.

Країни з низьким контекстом (наприклад США, Австралія, Нідерланди, Німеччина) хочуть отримати пояснення кожної дрібниці і переважно в письмовій формі. А країни з високим контекстом (Корея, Японія, Індія, Саудівська Аравія, Китай тощо) приймають такий стиль комунікації за відсутність довіри.

Найскладніше спілкуватися представникам різних культур із високим контекстом. Двом українцям чи японцям легко порозумітись: однакові невербальні сигнали, неписані правила тощо. Однак комунікація між японцем та українцем є досить складною, оскільки кожен з них читає між рядків по-своєму.

Як спілкуватись із представниками культури високого контексту:

  1. Слухайте якнайуважніше. Говорять не те, що мають на увазі.
  2. Звертайте увагу на невербаліку.
  3. Читайте «ні» між рядків.
  4. Ставте відкриті запитання.
  5. І пам’ятайте: вони не намагаються вас обманути. Це їхній спосіб комунікації. 

Як спілкуватись із представниками культури низького контексту:

  1. Висловлюйтесь максимально зрозуміло, чітко, конкретно.
  2. Поясніть, чому ви телефонуєте чи пишете.
  3. Будьте відкритими і першими поділіться своєю думкою чи ідеєю.
  4. Підсумуйте розмову. 
  5. Надішліть емейл із чітким підсумком усього, що ви обговорили.

Читайте Нотатки СЕО в Telegram

Оцінка

Мова про те, як люди доносять зворотний зв’язок, особливо негативний.

У цьому аспекті різні культури дотримуються двох підходів щодо надання негативного відгуку: доносять його прямо або непрямо.

«Прямі» культури надають відгук колезі відверто, чітко і чесно. Представники цієї культури не пом’якшують негативні відгуки позитивними. Також вони часто використовують абсолютні означення (наприклад «зовсім невідповідний», «цілком непрофесійний», «завжди запізнюється»).

«Непрямі» культури надають негативні відгуки м’яко, тонко, дипломатично. Негативний фідбек доносять після позитивних слів. Часто використовують означення-пом’якшення («дещо невідповідний», «трохи непрофесійний»).

«Столицею» прямого зворотного зв’язку є Ізраїль. У цій країні люди прямо виражають своє невдоволення, оскільки прямолінійність є для них ознакою чесності. Крім того, вони можуть дати негативний відгук перед усією командою. Країни, які також надають прямий негативний фідбек, — це Данія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія. Країни, які пом’якшують свою критику і ніколи публічно не критикують, — це Японія, Індія, Китай, Кенія.

Британці та американці, які є досить прямолінійними комунікаторами, потрохи відходять від практики прямого негативного зворотного зв’язку. Проте виникає інша проблема. Коли американці дають негативні відгуки, вони починають і закінчують позитивними словами. Тому інші культури можуть сприймати такий зворотний зв’язок не всерйоз, оскільки було сказано більше позитивного, ніж негативного.

Переконування

Є культури, в яких аргументація завжди повинна йти перед представленням самого рішення. Тому у спілкуванні з представниками таких країн, як Італія, Іспанія, Росія, Франція, Німеччина, рекомендовано починати розмову з викладення теоретичних аргументів, а тоді вже переходити до висновків. Україна також належить до країн, для яких важлива аргументація.

Проте є також культури, в яких доречно відразу переходити до висновків і пропонувати рішення, а вже потім розповідати, що слугувало підґрунтям для них. Цього принципу під час звітів чи презентацій дотримуються в Австралії, Канаді, США, Великобританії. 

Управління

Мейєр описує два типи управління: егалітарний та ієрархічний.

Для егалітарного стилю управління характерно є те, що всі співробітники рівні, а керівник виступає координатором. Спілкування між ними доволі безпосереднє, а організаційні структури — плоскі. Егалітарний тип управління поширений у Данії, Ізраїлі, Швеції, Фінляндії, США.

У культурах ієрархічного типу управління керівник стоїть над іншими працівниками і керує колективом. Статус важливий, тому організаційна структура є багаторівневою. Країни з ієрархічним типом управління – це Іспанія, Італія, частково Франція. 

Україна здебільшого, є також дуже ієрархічною за стилем управління. Але при цьому у сфері ІТ, яка стрімко розвивається в Україні, переважає егалітарний стиль, тому це змінює в цілому всю культуру управління в країні. 

Ухвалення рішень

У культурах консенсусних рішень людина після переговорів повертається до команди, і рішення ухвалює група шляхом одноголосної згоди. Яскравими прикладами країн консенсусних рішень є Японія, Швеція, Нідерланди.

У культурах індивідуальних рішень ухвалу приймають одноосібно. Цей підхід в основному застосовують Індія, Китай, Нігерія, Італія, Франція. Україні також ближчий саме цей підхід.

Приєднуйтеся до закритої facebook-групи управлінців

Довіра

Є культури, в яких довіра базується на результатах роботи. Охарактеризувати їх можна фразою «Я довіряю тобі, бо ти добре виконуєш свою роботу». Ділові взаємини будуються і розриваються легко. Американці найкращі в цьому, і працювати з ними дуже просто. Таких же принципів у довірі притримуються Данія, Нідерланди, Німеччина, Австралія.

З іншого боку, існують культури, довіра в яких базується на особистісних стосунках. Перш ніж довіряти, представники таких культур прагнутимуть познайомитися з вами. Стосунки переважно вибудовуються за вечерею та спілкуванням. Аби представники цієї культури почали вам довіряти, потрібно наполегливо працювати над стосунками. Мабуть, саме тому більшість індійських підприємств сімейні. У таких країнах, як Китай, Бразилія, Таїланд, Туреччина, Україна,  довіра також базується на особистісних стосунках.

Незгода

У конфронтаційних культурах заохочують розбіжності та дискусії в колективі та організації. Відкрите протистояння доречне і не має негативного впливу на стосунки. Ізраїль, Франція, Росія, Німеччина, Нідерланди – це країни з конфронтаційною культурою.

У культурах, які уникають конфронтації, організації негативно сприймають розбіжності та дебати. Вони вважають відкрите протистояння недоцільним, бо воно порушує групову гармонію і негативно впливає на стосунки. Країни, де уникають відкритого протистояння – це Індонезія, Японія, Гана, Китай, Індія.

Інший аспект — емоційна виразність у конфронтаціях. Із представниками емоційно виразних країн найлегше порозумітися. Ви завжди знаєте, що вони думають і відчувають.

А з представниками емоційно невиразних країн, які уникають конфронтації, працювати найважче, оскільки ви ніколи не дізнаєтесь, як саме вони ставляться до вас.

Україна доволі конфронтаційна і не дуже емоційно виразна.

Планування

Цей аспект культури вказує на те, як сприймають час — лінійно чи гнучко.

У культурах, де час лінійний, чітко дотримуються плану. Завдання виконують одне за одним, наступне починається після закінчення попереднього. Основну увагу приділяють термінам та графіку. Дуже цінують оперативність і хорошу організацію. Країни з лінійним сприйняттям часу — це Німеччина, Швейцарія, Японія, Швеція, Нідерланди.

У культурах, де час гнучкий, порядок виконання завдань змінюється у міру виникнення можливостей чи зміни обставин. Адаптивність та гнучкість цінують більше, ніж організацію. Країни із гнучким сприйняттям часу — Індія, Нігерія, Туреччина, Китай.

Можна навчитися адаптувати свій стиль спілкування та управління відповідно до різних культур, і все, що потрібно, – це проникливість та гнучкість. Розуміння культурних особливостей допоможе вам уникати конфліктів та вести бізнес, де б ви не були. 

Стати автором блогу Executives

CEO Club Ukraine

закритий бізнес-клуб
для ceo та власників