Корпоративне підприємництво: тренд чи спосіб виживання

Фото: Роман Бондар, Павло Рижій, Катерина Рожкова, Петро Чернишов, Executives Club

На зустрічі Executives Club про те, чи можливе підприємництво в корпоративному світі, дискутували Петро Чернишов, член ради директорів KSE, Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, та Павло Рижій, екс-менеджер з інновацій Philip Morris Ukraine під модерацією Романа Бондаря, керівного партнера Odgers Berndtson Ukraine.

Тема корпоративного підприємництва в західній пресі останнім часом висвітлюється дуже часто. У цьому підході багато компаній бачать зрозумілий спосіб боротьби з негативними ефектами ієрархії. Ці компанії часто існують багато років і страждають від недостатньої гнучкості. Організації, які працюють з корпоративним підприємництвом, намагаються прищепити культуру тестування, створення гіпотез, гнучкості, впровадження чогось з метою зробити компанію більш конкурентоспроможною, швидкою і здатною до маневрування.

Петро Чернишов, член ради директорів KSE

Фото: Петро Чернишов, Executives Club

Як порівняти підприємця з найманим менеджером? У класичного підприємця величезний risk of failure.

Коли трапляється провал, він різко опускається по соціальній драбині, переходить на нижчий рівень, скажімо, споживання. З іншого боку, наприклад, ви — частина корпорації і вам доручили створити новий продукт, а ви не впоралися (продукт не створили або він провалився на ринку). У вас виникає failure, але тут мінімум ризиків (позбавлення бонусів або непросування в кар’єрі).

У багатьох компаніях вас, навпаки, можуть навіть похвалити за помилку. Ми всі читаємо про підприємців, які щось придумали і отримали велику вигоду. Якщо багато ризикувати, то і апсайд буде необмежений. У корпорації такого не буде, тобі тільки скажуть: «Молодець, ти відповідаєш культурі нашої корпорації, іди працюй далі». І заплатять бонус в розмірі 2-3-х зарплат.

У підприємця не буває стабільності. Як тільки ви говорите про стабільну зарплату — це вже не підприємництво. Можливо, хороший продакт- або маркетинг-менеджмент, але не підприємництво.

Чому в корпорації немає поняття підприємництва? Корпорація вимірюється кварталами. Ось квартал закінчився, і ми подивилися, як ми працюємо в порівнянні з ринком, як там наші акції. В результаті когось похвалили, когось ні, хтось отримав бонуси.

Справжнє підприємництво — це коли люди навмисно йдуть туди на п’ять років, розуміючи, що будуть падіння, ситуації, коли вони не зможуть платити своїм співробітникам, будуть економити свої гроші, спати в офісі. Такого немає в корпорації.

Багато компаній люблять створювати резервації. Наприклад, в Amazon є місце в головному офісі, куди можна приводити своїх собак, там усе зручно і створено для працівників. Усього в Amazon працює 550 тисяч осіб. Скільки сидить у штаб-квартирі? 70 тисяч чоловік, для яких створені ці спеціальні умови. Решта — це працівники на складах, у колл-центрах. Уявіть, що думають ці співробітники компанії про тих 70 тисяч. Створення таких резервацій — це дуже небезпечно.

Якщо ви хочете, щоб співробітники були ініціативними, радували і дивували вас, ви, як керівник, маєте подавати приклад. Так би мовити: «If you talk the talk, you should walk the walk». Від лідера залежить головне — він може сформувати навколо себе команду, людей, які йому підходять і не бояться ризикувати. Але головна проблема в компаніях — це мідл-менеджмент. І найбільше завдання СЕО — змінити мідл-менеджмент. Від цього залежать усі. А всіх звільняти не можна — людей треба змінювати, з ними потрібно спілкуватися.

Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ

Фото: Катерина Рожкова, Executives Club

Як тільки ти почав отримувати ін’єкції інновацій, ти «сів на голку». Цей процес не закінчиться ніколи. Якщо ви почали створювати таку корпоративну культуру, то треба перебудовувати компанію, щоб кожен бачив себе частиною організації і її місії.

У світі всього 4% підприємців. І це нормально, тому що підприємець — це ніби генератор ідеї, яку потім хтось має докрутити, запустити, апробувати, масштабувати, порахувати бюджет. Якби всі були підприємцями, то світ би з’їхав з глузду.

Це нормально, що їх мало, і ті ідеї, які вже прийняті, організація має абсорбувати.

Якщо говорити про Нацбанк, то зараз ми потрапили в пастку середнього доходу, так працює більшість організацій. Щоб збільшити дохід, прискорити процес трансформації, збільшити темпи зростання, ти намагаєшся поставити якийсь конвеєр, створити процеси, які прискорять роботу. Спочатку конвеєр працює, а потім застаріває: всі знають, яку кнопку натиснути, всім комфортно. А потім комусь спадає на думку перебудувати цей конвеєр, але він починає відчайдушно опиратися.

Тут і потрібна гнучкість. У бізнесі її можна отримати не тільки зсередини, але й ззовні, від конкурентів. Зараз ці інноваційні щеплення особливо ефективні завдяки новим технологіям, величезній кількості інформації, яку ми маємо. Якщо цього не робити, то бізнес зійде нанівець. Якщо ви хочете бути лідером, потрібно придумувати щось інше й нове.

Чому ми вважаємо, що маємо бути гнучкими? Ринок завжди буде розвиватися швидше. Така природа бізнесу, його не стільки стримують функції, покладені законом, як, наприклад, держбанк. А ось якщо регулятор буде жити догмами, то ці регуляції перетворяться на нікому не потрібний формальний підхід. Ми зобов’язані бути гнучкими, тому що середовище змінюється швидше. І це добре. Наприклад, зараз ми на етапі завершення і готуємося запускати проект по е-гривні.

Павло Рижій, менеджер з інновацій Philip Morris Ukraine

Фото: Павло Рижій, Executives Club

Все нове — це добре забуте старе. Корпоративне підприємництво існує вже дуже давно. Яскравий приклад цього — компанія 3M. Я її вважаю дійсно однією з найбільш технологічно інноваційних у світі. Спочатку це була гірничодобувна компанія, яка зараз виробляє сотні тисяч різних продуктів, зокрема рішення для склеювання поверхонь. Вони винайшли Post-Its, коли збиралися зробити хороший, сильний клей. Це failure, з якої компанія отримала вигоду на мільярди доларів і побудувала на цьому свою легенду корпоративного підприємництва, як Google і сотні компаній по всьому світу.

Корпоративний підприємець — це співробітник компанії, який постійно проактивно шукає можливості для бізнесу, генерує гіпотези, проводить експерименти, щоб їх спростувати або підтвердити, ділиться отриманими знаннями і висновками. А далі має можливість масштабувати проект і через це самореалізуватися.

Як мотивувати співробітників ставати такими корпоративними підприємцями?

По-перше, не треба сподіватися, що всі зразу в це повірять і не треба ставити саме таке завдання.

Людям потрібно дати можливість приносити хороше в компанію, і тоді виявиться, що багато хто готовий працювати на її благо. Люди часто хочуть спробувати свої ідеї та отримати ресурс на експеримент (найчастіше мова йде про декілька тисяч гривень).

Якщо коротко, то перший крок — дати людям зрозуміти, що світ змінюється дуже швидко, і якість їхньої експертності зовсім не гарантує їм роботу завтра, адже все, що зараз запроцессовано, вже активно автоматизується. Другий крок — показати, де ті двері, за якими можна в безпечному режимі провести експеримент зі своєю ідеєю: дати ресурс і експертну підтримку.

Мені пощастило відчувати в житті всі аспекти, про які я зараз говорю. І поряд з іншими чудесами, які я спостерігаю в Корпоративному Підприємництві, окремо хочу відзначити силу ефекту особистої залученості — проектні команди, що складаються з волонтерів, людей, які самі зголосилися вирішувати певну задачу і проводити експеримент, у кілька разів частіше доводять розпочате до логічного завершення (підтвердження або спростування гіпотези в експерименті), ніж команди, зібрані за «добровільно-примусовим» принципом.